Проект Закону Про державну службу

 Проект Закону «Про державну службу».

На даний час в Україні діє Закон України «Про державну службу України» від 1993 року. З моменту прийняття цього документа проводилося декілька спроб з його оновлення. Передостання була здійснена у 2011 році, коли парламент ухвалив новий закон «Про державну службу», який має набрати чинності з 1 січня 2015 року. Саме через це Верховна Рада повинна або ухвалити замість нього новий закон, або ж відтермінувати дію закону, як це вже робили двічі. Вважають за доцільне ухвалити новий закон, адже Україні вкрай необхідна кардинальна реформа системи державної служби. Однак це слід робити виважено, з дотриманням процедури проходження законопроекту через парламент.

Для того щоб зробити нашу державну службу професійною, слід підвищити службовцям зарплату. Також потрібно відмовитися від впливу суб’єктивного фактору преміювання. Тому в проекті закону «Про державну службу» передбачається, що виплата премій держпосадовцям — це радше виняток з правил, лише за певні досягнення, а також за підсумками щорічного оцінювання. Законопроект передбачає, що розмір грошового заохочення має становити не більше 30% від річного посадового окладу. Хоча, на погляд європейських експертів, це теж забагато, оскільки в країнах ЄС частка премій чиновникам значно менша і становить не більше 10% від річної винагороди.

Є й новація, що стосується переходу держслужбовців на загальну пенсійну систему без будь-яких преференцій. Мотивація дуже проста — Україні потрібна сучасна державна служба. Тому слід відмовитися від головної мотивації перебування чиновників на посадах — очікування спеціальної пенсії. Замість цього передбачається забезпечити належну заробітну плату, яка дала б змогу держпосадовцю і сьогодні жити гідно, і в майбутньому отримувати гідну пенсію. Адже остання, хоча й за загальними правилами, буде вираховуватися із більшої зарплатні.

Інший важливий момент законопроекту стосується принципів професійності та аполітичності державних службовців, оскільки вносить чітке розмежування політичних посад від посад державної служби. У нинішній системі цього не існує. Не передбачає таких механізмів і закон «Про державну службу» 2011 року.

У законопроекті закладено абсолютно новий підхід до прийняття на держслужбу — виключно шляхом відкритого конкурсу на всі посади.

Разом з тим будуть і додаткові обмеження для чиновників. Зокрема, ускладниться процедура звільнення держпосадовця з посади. Адже він не зможе зробити цього протягом двох тижнів, як практикується нині за трудовим законодавством. Йому потрібно буде повідомити про бажання звільнитися за місяць. Держпосадовці фактично позбавляються загальних трудових прав, оскільки вони наділені публічно-правовим статусом.

Інша ключова позиція, яка може бути неоднозначно сприйнята службовцями та політиками, — це зміна системи категорій посад. Замість семи існуючих категорій, залежно від ієрархії органів державної влади, пропонується запровадити нову, з огляду на функціональний підхід — лише три категорії посад. До них належатимуть керівники державних органів зі статусом службовця (категорія «А»), керівники структурних підрозділів (категорія «Б») та решта держслужбовців — виконавці, спеціалісти (категорія «В»).

Обслуговуючий, технічний персонал (бухгалтери, ІТ-спеціалісти, господарські працівники тощо) виводиться з посад державної служби. Вони вже не будуть чиновниками, оскільки не виконують притаманних держслужбовцю функцій і їхня діяльність взагалі прямо не пов’язана з функціями державного органу.